красиво


Заховається стомлене сонце за чорнії гори

Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори

Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї

Засинає натруджений день, сон прийде на поріг



У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я

Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я

Поміж зустрічами й розлуками

Ти вже тішишся онуками

І так само чомусь по-дитячому віриш у сни



Пробач мені комусь присвячені пісні

Я їх співаю знову й знову

Пробач мені, що я прихожу лиш у сні

А ти співаєш тиху колискову



Між тривогами в пошуках щастя летіли години

День за днем пролітали літа, час рікою пробіг

Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися

На святий і гостинний батьківський поріг



Пробач мені комусь присвячені пісні

Я їх співаю знову й знову

Пробач мені, що я прихожу лиш у сні

А ти співаєш тиху колискову

Пробач одну цю пісню трішечки сумну

Літа невпинно пролетіли

Пробач одну оту найпершу сивину

Що голову твою покрила