[Pop] - Эль Кравчук - Только не плачь в экран монитора [2007]

просто понравилась мне песенка
попытки найти в сети инфу по исполнителю результата не дали. Найден лишь был запрос на одном из форумов о розыске какого-то его клипа аж 1996 года...

Средне

Новатор української поп-музики - продюсер, композитор, аранжувальник, клавішник Євген Ступка ще навчаючись в музучилищі дав старт реповому „PNG” (Персона Нон Грата) та техно-хаусовому „X-Beat” (наразі „Слайдер”), вирішив черговий свій проект зробити більш романтичнішим. Фронтменом новоспеченого „Електронного Кравчука” (все відбувалося за президентства Л.М.Кравчука - в 1994 році) став студент того ж музичного училища ім. Глієра, великий любитель романсів Вертинського, екс-соліст гурту „Сінгапур” Андрій Остапенко. Разом вони записали міні-альбом „Конституція” з чотирьох пісень.

Надалі Ступка почав освоювати більш модні музичні стилі - аранжував пісні Олександру Пономарьову, опікувався рейвовим „Клаудс Дженерейтор”, а згодом виїхав на навчання у знамениту „Берклі-скул”. Бразди правління „Ел Кравчуком” перейшли до Анатолія Махині (екс-„Водяний лис”, „Сінгапур”), а місце автора-аранжувальника зайняв також колишній рокер з консерваторською освітою - Сергій Гримальський (екс-„Табула раса”). На кримській „Червоній руті-95” неоромантичний „Ел Кравчук” потрапив чомусь в номінацію танцювальної музики (3 місце) - мабуть серед авангардових поп-виконавців він був би ще чужішим. Мелодійно-драматичні пісні Гримальського та провокаційний імідж Остапенка призвели до того, що вже на початку 1996 року „Ел Кравчук” став одним з найпопулярніших поп-проектів України, а мистецька агенція „Територія А” оголосила його відкриттям 1995 року.

Паралельно Остапенко пробував себе як театральний актор - зіграв в поставлених режисером Семеном Горовим виставах К.Мамонтова „Ганімед” (Центр сучасної драматургії) та М.Задорнова „Ціна кохання” (театр „Браво”). З осені 1996-го опікуванням проекту „Ел Кравчук” зайнялася продюсерська агенція „Музична біржа” і особисто Євген Рибчинський - в травні 1997 року побачив світ перший офіційний альбом Остапенка і компанії – „Нічий” (касетку тиражував лейбл „Western Thunder”, а компакт-диск „Caravan-CD”). Влітку Ел Кравчук, що саме закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, увійшов у чільну трійку претендентів на премію „Золота Жар-птиця” в номінації „Кращий співак”; номінувався також кліп „Доля”. Гримальський і Махиня, котрих Остапенко поміняв на DJ Мішукоффа, тим часом взялися розкручувати молодого тернопільського співака Любомира Чермака (екс-„Літопис”) - диплом „Славянського базару-97”; на початку 1998 року лейбл „Нова Рекордс” випустив касетку з сольним інструментальним альбомом Гримальського „Inner Space”.

Після виснажливих всеукраїнських гастрольних турів справи „Ел Кравчука” не заладилися і в червні 1998 року „Музична біржа” заявила про припинення проекту. Оскільки Остапенко продовжував виступати як Андрій Кравчук та ще й з піснями правами на які володіла „Музична Біржа”, остання, під кінець літа подала на співака позов до суду. Безпрецедентність випадку підігріла інтерес до нового альбому Ел Кравчука і „Музичної біржі” – „То моє кіно”, що його місяць по тому випустила фірма „С.Т.М.-Рекордс”... Андрій „Кравчук” Остапенко з лютого 1999-го співпрацює з „Українським Культурним Фондом” і навесні презентував сольну програму „Солдат кохання”, а згодом подався в радіо-діджеї - в ефірі „Нашого Радіо” він пів-року вів щотижневу однойменну авторську програму. До кінця року виявилося, що в Україні більше ніхто з виконавців так і не спромігся створити кращого шоу - Ел Кравчук отримав за „Солдата кохання” перо „Золотої Жар-птиці”.

Новий альбом співак почав записувати в Англії, та в липні 2000-го ґрунтовно нашкодив своїй кар’єрі, „заспівавши” на „Таврійських іграх” під плюсову фонограму; тим самим він зірвав свій майбутній контракт з цією організацією...

Переведу и подсумирую с собственными дополнениями (для тех, кто не читает по Украински).EL Кравчук был мимолётно известен в конце девяностых, на Украине.Главным образом, знали неизменное лицо, епатажность, метросексуальность вокалиста Андрея Остапенко.Компания Музыкальная Биржа, воглове с Евгением Рыбчинским, занималась массивной раскруткой первого альбома "Ничей" (1997).Большинству Киевских телезрителей и радио слушателей знакомы два мега хита "Судьба", "Ничей".Остапенко закончил институт, играл в театре.После гастрольного тура Биржа сказала до свидания.Второй альбом отличался более слабым материалом и не был воспринят на ура.Можно сказать, что известность миновала.Сейчас Андрей продолжает тусоваться среди столичной богемы.Изредка всплывают новинки.

скачал для девушки, спс))

благодарю

хорошая песня. не думал, что она уже давно на форуме. спасибо)))